ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ

Чоловіка звали Йосип.
Дружину - Параска.
І була у них старенька
Електрична праска.
Жінка Йосипа просила:
"Праска вже старенька.
Купи мені, чоловіче,
Прасочку новеньку"
Не купив. Старою жінка
Праскою прасує.
Ну а Йосип самогону
Вигоне і "дує".
Якось жінка прасувала -
В прасці щось замкнуло.
І Параску геть від столу
Наче вітром здуло.
Підбіга до чоловіка -
З переляку плаче.
Каже: "Блиснуло у прасці
І став дріт гарячим.
Піди вимкни та роби щось -
Треба ж прасувати"
Ну а Йосип тільки випив,
То ж почав гикати.
Гикав, гикав, а вже потім
Загриз огірочком.
Аж тоді пішов до праски.
Зирк - горить сорочка!
Йосип дує на полум'я,
Хоче погасити.
Та не треба ж було стільки
Самогону пити.
Спалахнуло іще більше
Полум'я від нього.
Ще й зі столу впала праска
І прибила ногу.
Жінка хлюпає з цеберки
На мужа водою.
Ледь ця справа не скінчилась
Для сім'ї бідою.
Жінка каже: "Я ж просила -
Купи нову праску.
Ні, не любиш, чоловіче,
Ти свою Параску.
Непитущого хотіла б
Мати чоловіка.
Щоб духи від нього пахлі,
Не палив, не гикав."
Вже два роки не вживає
Самогону Йосип.
Сам пере і сам прасує.
Сам сміття виносить.
А увечері у шахи
Ходить кудись грати.
Став духами Йосип пахнуть.
Перестав гикати.
Ця обставина Параску
Враз насторожила...
Щось духи не чоловічі.
Мабуть кепське діло.
Причепилася до нього -
Про духи питає.
Я ж твій вихлюпав флакончик -
Той відповідає
Заспокоїлась, бо баче,
Що любить ПРараску:
Віддає дружині гроші
Купив нову праску.
Ця історія повчальна -
Можна кинуть пити,
Якщо справді свою жінкеу
Гаряче любити.