-
Він її відкривав, як новий континент
З усіма кліматичними поясами відразу,
Скануючи зондом широту її поглядів,
Топографічно фіксуючи тіла рельєфи.
Увінчував успіхом експеримент
З поєднання суттєвого й тлінного разом,
Квінтесенції пари полярних світоглядів,
Трансформацій минулого з чирви у трефи.
Він її відкривав, немов землю святу,
Наче спраглий паломник тяжкою ходою.
Споряджав у глибини душі експедиції,
Навалою гнався, йшов хрестовим походом.
Тонкі риси лиця зодягав у фату,
Потім міряв до серця гартовану зброю,
Тамував її тілом всезгубні амбіції,
Називав світ без неї сумним епізодом.
Він її відкривав, немов браму у храм,
Розпечатував словом ковчег благосердя,
Клав чесноти собі у карман, як реліквію,
Розграбовував золото зріднених ликів.
За дверима лишаючи надбаний крам,
Він задмухував свічку чужого безсмертя,
За безмежжям любові насвистував реквієм,
І ховав її в склеп з теплих вОскових злитків.
Він її відкривав, як пляшку Hoegaarden …
Светлана Недашковская
2013