В ЗОРЯНІЙ БЕЗОДНІ

Не часто пишу на украинском, но случается.


Я заблукала в зоряній безодні, (Я заблукав у зоряній безодні)
Шукаючи тебе в далечині.
В якім сузір’ї сяєш ти сьогодні,
І звідки вірші-рими шлеш мені?

Шукаю вчора, завтра і сьогодні
Тебе шукаю в зоряній безодні.

Я чую їх, коли цвітуть каштани,
Коли з тополі листя вже злетять.
Вони приходять з фугами органу
И з шепотінням тихим в снігопад.

Шукаю вчора, завтра і сьогодні
Тебе шукаю в зоряній безодні.

Я знаю, ти завжди зі мною в парі,
Хоча між нами нескінченний час.
Хай навіть небо вкриють чорні хмари,
Вони не зможуть роз'єднати нас.

Шукаю вчора, завтра і сьогодні
Тебе шукаю в зоряній безодні.

....................

В бесконечности звёзд

Я заблудилась в океане звёздном, (Я заблудился в океане звёздном)
Ищу тебя в заоблачной дали.
Какой звездой сияешь ты сегодня,
Откуда шлёшь мне рифмы и стихи?

Ищу тебя и не собьюсь с пути.
Найду тебя, ты только мне свети!

Я слышу их, когда цветут каштаны,
Когда с деревьев листья полетят,
Они приходят фугами органа
И шёпотом чуть слышным в снегопад.

Ищу тебя и не собьюсь с пути.
Найду тебя, ты только мне свети!

Я знаю, ты всегда, везде со мною,
Хотя меж нами - бесконечность лет!
Пусть небо тучи чёрные закроют,
В моей душе всегда живёт твой след.

Ищу тебя и не собьюсь с пути.
Найду тебя, ты только мне свети!