Спогади...

Спогади
Владимир Панчоха
Минають дні, минає літо.
Кружляє вітер за вікном.
Який чудовий запах квітів,
І пахне зрілим тут вином.

Таких світанків вже немає.
Звучить сопілка, шепіт хвиль.
А скрипка ніжно виграває,
Коли пройдеш ти стільки миль....

Злетять думки, високо в хмари,
Туди злетять де нас нема...
На мене діють твої чари,
Бентежать душу недарма.....

А я прийду до тебе знову,
Почути твій веселий сміх,
Згадати першу ту розмову,
Забути нам яку не гріх.

В розмові тій, живе кохання,
Тепло і затишок, любов.
Свої нездійсненні бажання....
Мабуть згадаєм знов і знов.

Ми не забудемо той час....
Як вчились в юності любити.
Ті почуття пройшли крізь нас,
Нам залишалось тільки жити.

Кружляє вітер за вікном
І скоро вже настане осінь
Як кажуть кров із молоком,
Ми пам*ятаєм це і досі.

Сьогодні, завтра, кожен день,
Промінчик сонця я зустріну.
А ти, співатимеш пісень,
Про мою рідну Україну...

Автор Володимир Панчоха
© Copyright: Владимир Панчоха, 2020
Свидетельство о публикации №120062009043