Пісня про алколоїда

ПІСНЯ ПРО АЛКОЛОЇДА

Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!

Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.

Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!

І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!