Вторачені ілюзії

Втрачені ілюзії усього мого життя,
Ніби не боюсь,але одинокая
Сповнена любовю,вірою,натхненням
Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?

Ну от придастав собі іду я вчером по вулиці
Там бачу синю машину в полосками з мігалками..
Чуть з легка під градусом не сон,але факт
В голові барадак,дим,трек присвячується тим
Хто не встиг,обійти,не зумів себе знайти,
попросту не просто втілити всі мрії у життя
Важко у болоті грузнути,а з нього вийти важче
Ну був би я мажор,припусимо жилося б краще..
Без базара.. да не було б скоріше всього цього слова..зараз
і раз я вирішив викладати все на листі
знаю хоч для мене ці слова тоді не пусті
.ми самі носії..уяви
Я мрію віддихати у Криму,а не в Маямі..
Я мріяв бути на верху.,.а от сижу у ямі..
І де моя надія..чому і з часом помирали
мрії..
Любов до віри поховали втрачені ілюзії

Втрачені ілюзії усього мого життя,
Ніби не боюсь,але одинокая
Сповнена любовю,вірою,натхненням
Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?

Були мрії,які змішались з болотом..
Спочатку я розписував усе по нотах..
Питання хто ти і хто я на цьому світі
Одне я знаю точно..ми повинні жити..
І на могилу не забудь покласти квіти
Людям ,які не зможуть з нами порадіти..
А,що роботи..бо остальне немає значення..
Для мене ці ілюзії навіки втарчені..
Сказати:Допобачення!і повернутися спиною..
Пробачити усіх..і залишитися собою.
Статии стіною..дорогою на іншу сторону
Та головне не бути поживою для воронів..
Для ворогів ,які ламають наші сподівання
Нажаль можливості..не збігаються з бажанням
І ці старарня з роками кріплять нашу волю..
Я вірю ми зіграєм ще позитивін ролі..

Втрачені ілюзії усього мого життя,
Ніби не боюсь,але одинокая
Сповнена любовю,вірою,натхненням
Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?