Кульбаба

Осiннiй місяць промайнув, а ти ще досі
Чекаєш бабиного літа біля брами.
Твоя кульбаба із повітряним волоссям
Давно спотворилась між сторінок роману.

Від тої мертвої краси на серці гірко.
Так, ніби в небо відліта остання зграя.
Та інша квітка - бездоганна біла зірка -
Пасує більше крижаному серцю Кая.

Троянди ніжні - то великі чорні жаби,
Як все прекрасне, що торкнулось твого серця.
Так я, кохаючи, зів’яла, мов кульбаба
У темній книзі, що давно душою зветься...

Слова Марина Терентьева
Музыка,исполнение lo-fi-cat Кошка Мона