Небо вишиває квіти,
мальви очі в осінь дивлять,
сонях пізній прихилився
до колодязя, напитись.
Кіт й собачка грають в лапту,
бабця дворик підмітає,
лист під віником гуляє,
день колише сивий локон.
Приспів:
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…
Ось присіла даль, їй пестить
пам'ять довгу, свого віку –
там козак ішов до війська,
кінь длубав копитом землю.
З ним Оксентій, їй так любий,
на прощання цілувались,
обіймались надивлялись,
що судилося те й буде.
Приспів:
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…
Лист осінній впав в долоню,
думу взяв так невеселу –
сонечко з-за хмари вийшло,
приголубило стареньку.
Спам'яталось, що сьогодні –
стіну дому малювати,
малювати уквітчати,
бо в онука вже весілля.
Приспів:
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…
А позавтра вже до війська –
доле, доленька знаходить.
О, лелеченька на хаті,
збережи усіх й Бабусю…
Приспів:
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…
В’ячеслав Шикалович
06.10.2021р. – 13.03.2026р.
Мелодія на слова пісні:
Ой, Вячеслав! Разбередили Вы душеньку песнею...
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…
Задивилася лелека на людей –
Чом не можуть жити в мирі на землиці?
Он скубе телиця сіно із копиці,
А ось люди зло находять день у день…