Казочка про вередливе лисенятко

Про Святого Миколая
Знають - всіх він пробачає,
Любить, пестить й розуміє.
Всі здійснить дитячі мрії,
Що в листах летять до нього
Чудотворця- слуги Бога...

Тільки, хлопчики й дівчатка,
Казка є про лисенятко,
Що весь рік вередувало
І завжди звірят лякало.
Всі ховалися навколо:
Хто в гніздечко, хто у нору.

Як про Миколая взнало,
Лисенятко обіцяло
Бути чемним,не пихатим
І до навчання завзятим-
Не здійснилось...Вкрало шишку,
Й заховало тишком-нишком.

Тільки все ж поласувати
Та смаколиків дістати
Хитрунцю кортить чимало,
То ж - на їжачка вказало.
Темна ніч панує в лісі.
Чари сон плете на стрісі.

Миколай по лісу ходить
Дітлахам Святий догодить-
Вранці всі звірятка милі
Подаруночкам раділи.
Лише наше лисенятко
Сидить сумно коло хатки...

Миколай Святий все знає
Так бешкетника повчає:
«Бач- себе обхитрувало...
Лише різочку дістало?
Варто бути добрим й чемним !»
Не пройшов урок даремно:

В рік наступний всі звірятка
Подружились з лисенятком.
Ліс дзвенить піснями й сміхом
Миколаєві на втіху:
"Йди скоріше, Миколаю,
Кожен свята тут чекає!"