ДАВНО В СЕЛЕ Я НЕ БЫВАЛ

Давненько не відвідував
Село:
Подвір"я бур"яном
Позаростало,
Хоча колись квітучим все
Було,
Та хозяїв його уже
Не стало.
Між берегами Снивода
Тече
І острівок собою омиває
До Бугу свої води всі
Несе
Та рибаків уловом пригощає.
Корівники ущент всі
Розібрали,
А планували комплекс
Збудувать.
Безбожно все хозяйство
Розікрали,
Те. що могло б і мільонером
Стать.
Слава Богу фермери тут
Сіють
І збіжжя на паї усім дают.
Біля землі хозяйнувати
Вміють,
Тому безбідно поки що
Живуть.
З землею наші долі поєднались
І доки люди є - живе село,
На весь свій вік вони з ним
Повінчались,
Воно їх життєдайне джерело.
Чернятинцями це село
Зоветься,
На Вінничині буйно розквіта.
Нащадкам воно в спадок
Остається,
Якщо не вмерло - буде
Жить літа !

фото: річка Снивода