Івасюк

Нікуди й ніколи він не уходив,
хоча й намагалися вивести геть,
йому заламавши за спину
з ментівською грубістю крила.
А він тільки вище піднявся...
Скрипіли зубами від люті:
незнане та незбагнене
так брало на глум, що свербіло
всередині їм під мундиром,
брязчали фальшиві медальки,
обурені тим невідомим,
якому і назви не знали
ані дикуни кадебешні,
ані ті, хто заздрив роками,

і ця какафонія наче
змагатися сподівалася,
системно, серйозно, затято,
із Музикою і духом!..
А Хтось нагорі посміхався
і чітко, немов на долоні,
вже бачив суворе майбутнє,
в якому цілому народу
відмовлено буде зненацька
у праві на землю і мову,
і спробують цілим мільйонам
зламати заломлені крила,
та випорснуть ті із гнучкою
співочою силою вгору,
як він це зробив попри ницу
могутність бездарного іга.

27.07.2023.