Цілувала ніби знала

Цілувала ніби знала
Твій медовий слід:
Губи, згуби не тривало,
Все ж, - гріховний плід.

Поцілунків щастя диво
Ніжне, та земне...
Та навіщо ж так бурхливо
Брав до рук мене?

Де хрестоподібні тіні
Стелею... з восьми...
Пам'ятаєш, - мрій "Мартіні":
Одне в однім... - Ми.

Як тебе я ображала,
- У мені благав
Трунок твій, що ніж... Ніч вдала...
Що бажав, - все мав.

Губи, згуби... - ніч тривала,
Млість, гріховний плід:
Цілувала, - мрії вкрала,
"Мед", що місяць, - зблід.