Ні краплі ніжності між нами.
Ні краплі солодощів серця.
Лищ забуття поміж ногами
та мозок, повний страху й перця.
Моє минуле лізе в вікна.
Твоє сьогодні трощить двері.
Шукаю знов спасіння в ліках,
а ти не любиш ненажери.
Живу між сном та молитвАми -
тремтінням пульсу, болем в м`язах -
у порожнечі слів і гамми
закритий між рядками в`язень
твоїх очікувань й оргазмів,
моїх непрошених пробачень,
несхожості гiрких міазмів,
однаковості без позначень...
Життя кидає в лоба зморшки,
не даючи нам головного -
того, що треба зовсім трошки,
краплини хоч - живого Бога.
не даючи нам головного -
того, що треба зовсім трошки,
краплини хоч - живого Бога....Сумно,але гарно сказано!