Я дав тобі Україну

Я дав тобі Україну,
Святую Державу.
Україну, Тобі, Сину,
Та ще й Свою славу.

Я дав тобі Україну,
Діву синьооку,
Тую красную калину
З корінням глибоким.

Дав тобі Я Україну,
Як батька, як матір.
Єдиную безупинну,
Як земля багату.

Подарив тобі Вкраїну,
Цей квітучий край,
Красную, немов дівчину,
Цей вишневий рай.

Світлую, немов світлиця,
Багатую, як земля,
Золотую паляницю
Дав тобі з любов'ю Я.

Та ще й мову барвінкову,
Чисту, як гірський ручай,
Будничную і святкову,
І співучую, як гай.

Дав тобі я мудру мову
З мудрості криниці,
Бо в ній мудре кожне слово,
Як скарб у скарбниці.

Знайди істинну стежину,
З поміж всіх шляхів,
Знайди істинну хатину,
З поміж всіх дахів.

Знайди батьківську господу,
Світлую світлицю.
Там зіллєшся з своїм родом,
Як води в криниці.

Лети, птахо, на свободу,
Ти не полонянка.
Царственого бо ти роду,
А не бідна бранка.

Даю тобі вольну волю
Ти уже не бранка,
А іще – щасливу долю,
Тобі, волинянко.

Розливайся водами,
Ріками без краю.
Даю тобі свою згоду,
Тобі, мій розмаю.

14.09.2007
Любов Павлюченко