-- : --
Зарегистрировано — 120 606Зрителей: 63 944
Авторов: 56 662
On-line — 12176Зрителей: 2368
Авторов: 9808
Загружено работ — 2 078 661
«Неизвестный Гений»
Зливаються в одне життя і туга
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
14 марта ’2014 19:42
Просмотров: 18890
Зливаються в одне життя і туга.
Блага про відпочинок стомлена душа.
Всі ці роки триває чорна смуга
І біла її чомусь не зміня.
Минає час, а з ним спливають літа.
Серцебиття сповільнює ходу.
Я опустила своє листя, наче квітка,
Що в’яне передчасно на біду.
Все ожива, прокинувшись од сну, -
Я ж міцно сплю ще й досі.
В повітрі вже почуло все весну –
Я ж чую в свому серці осінь.
Ні, не радіє моє серце, не кричить,
Не покладається на власний розсуд.
І навіть, як раніше, не стучить –
Його мовчанням, як піском, заносить.
Якась огидна мряка на душі.
Ві сні пливуть омани почуттів.
Немов в болоті, загрузаю в небутті,
Та виживати рок мене навчив.
Навчив триматись міцно на плаву,
Плисти за течією в водоспаді мрій;
Коли потрібно, то хапатись за траву,
Бо іноді не вистача координальних дій.
Пливти через життя не хочу я за течією,
А проти течії – пливти немає сили,
Та, як не дивно, я пишаюся своєю
Тяжкою вдачею і, навіть, я щаслива.
Свидетельство о публикации №130934 от 14 марта 2014 годаБлага про відпочинок стомлена душа.
Всі ці роки триває чорна смуга
І біла її чомусь не зміня.
Минає час, а з ним спливають літа.
Серцебиття сповільнює ходу.
Я опустила своє листя, наче квітка,
Що в’яне передчасно на біду.
Все ожива, прокинувшись од сну, -
Я ж міцно сплю ще й досі.
В повітрі вже почуло все весну –
Я ж чую в свому серці осінь.
Ні, не радіє моє серце, не кричить,
Не покладається на власний розсуд.
І навіть, як раніше, не стучить –
Його мовчанням, як піском, заносить.
Якась огидна мряка на душі.
Ві сні пливуть омани почуттів.
Немов в болоті, загрузаю в небутті,
Та виживати рок мене навчив.
Навчив триматись міцно на плаву,
Плисти за течією в водоспаді мрій;
Коли потрібно, то хапатись за траву,
Бо іноді не вистача координальних дій.
Пливти через життя не хочу я за течією,
А проти течії – пливти немає сили,
Та, як не дивно, я пишаюся своєю
Тяжкою вдачею і, навіть, я щаслива.
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Нет отзывов
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
"СОЛДАТИК"
Победили в 45ом,победим и сейчас!
С ПРАЗДНИКОМ!
https://www.neizvestniy-geniy.ru/cat/films/music_clip/2552309.html?author
Победили в 45ом,победим и сейчас!
С ПРАЗДНИКОМ!
covrizhnyh59115
Присоединяйтесь
Интересные подборки: